ІНФОРМАЦІЯ ПРО ШКОЛУ

     Коріння освіти в селі Печанівка сягає початку ХІХ століття. Так, у 1814 році священик Самойлович організовує навчання сільських дітей. У церковній сторожі у вільний від роботи час священик збирав дітей і навчав їх грамоти. За власні кошти купував папір, виготовляв підручники, яких в селі ні в кого не було. Діти залюбки відвідували уроки Самойловича, але не всі батьки мали змогу ( а подекуди і бажання) відправляти дітей у сторожку.

     Згодом, у 1859 році, була відкрита школа при церкві, так звана церковно-приходська школа, де навчалося 30 дітей. У 1892 році було збудовано нове приміщення для школи ( будівництво обійшлося в 750 карбованців). В новій школі на той час уже навчалося 40 хлопчиків і 5 дівчаток. У 1910 році в Печанівській церковно-приходській школі навчалося вже 64 учні. Заняття в школі розпочиналися 1 жовтня, а закінчувалися в кінці квітня.

     Перша світова війна значною мірою стала на заваді навчанню. У школі скоротилася кількість учнів. З перемогою Жовтневої революції розпочинається новий етап освіти в Печанівці.

     У 1920 році в селі вже було дві школи – сільська та залізнична, у кожній з них по два класи, згодом – по три.

     У 1924 році для школи було передано найкращий залізничний будинок, який був переобладнаний під школу. Створюється семирічка, у семи класах якої навчається 156 дітей.

     У 1930 році в Печанівській семирічній школі налічується 10 класокомплектів, у яких навчається 314 учнів.

     Десятирічною школа стає у 1934 році, і першу середню освіту в Печанівці здобули 19 учнів у 1937 році.

     Після визволення Печанівки від гітлерівських окупантів школа знову починає працювати. Станом на 1963 – 1964 навчальний рік у школі працює 36 учителів, 8 техпрацівників, піонервожата, бібліотекар. Всього штат школи налічує 53 працівники. У двадцяти класокомплектах навчається 656 учнів.

     В даний час в школі повну загальну середню освіту здобувають 180 учнів, яких навчають 21 досвідчений кваліфікований спеціаліст. Всього штат школи налічує 36 працівників. Школа газифікована, учнів забезпечено гарячим харчуванням ( деякі овочі вирощуються  учнями на пришкільних ділянках).

     Першим директором Печанівської школи був Штерн Іван Вільгельмович, якого в кінці двадцятих років заарештували ніби-то за зберігання золота. В село він більше не повернувся. Після арешту Штерна І.В. директором школи призначають Яросевича Степана Івановича, якого на початку тридцятих років переводять на роботу до Любарського райвиконкому. У 1937 році Яросевича С.І. було репресовано.  До початку Великої Вітчизняної війни посаду директора обіймає Басенко Станіслав Ілліч. Був мобілізований, з фронту не повернувся. У повоєнні роки директорами школи працюють Передрій І.М., Чернілевський М.П., Пархомюк М.Д., Ліневич С.М., Дмитращук Т.В. 

         ... В даний час школу очолює Яремчук Микола Іванович.

     Серед випускників школи понад 400 чоловік працюють учителями (16 працюють в рідній Печанівській школі), понад 300 чоловік – в системі охорони здоров”я, 152 випускники Печанівської школи стали офіцерами Збройних Сил,  86 чоловік з них – старші офіцери. Близько 700 випускників працюють в різних галузях народного господарства України та інших держав.

     До 1960 року Печанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів була залізничною політехнічною середньою школою № 52. На той час вона славилась своєю суспільно-корисною роботою. Так у 1959 році виробнича бригада школи виростила урожай кукурудзи по 815 ц. зеленої маси з 1 га на площі 10 га і цибулі-чорнушки по 18 ц. з 1 га на площі 2 га. Зібрано 130 т металобрухту на електровоз для Київського метрополітену, розповсюдили книги серед населення на 1240 карбованців, посадили молодіжний парк біля станції, який красується і нині на пристанційній площі.

     За суспільно-корисну роботу школа була відзначена Всесоюзною премією ЦК ВЛКСМ в сумі 1500 карбованців та премією Південно-Західної залізниці у сумі 1000 карбованців. 25 випускників школи – членів виробничої бригади – були відмічені нагрудним знаком “Відмінник соціалістичного змагання УРСР” та премією  Південно-Західної залізниці; 24 чоловіки нагороджено іменними годинниками,  4 – велосипедами. Всього нагороджено 82 чоловіки на суму 4500 карбованців. Укркоопспілка нагородила школу радіолою. Двоє учнів отримали путівки до міжнародного піонерського табору “Артек”.

     Нині гордістю школи є випускники різних років,  серед яких Зінчук Іван Васильович, Слободенюк Анатолій Петрович  працюють викладачами у військових академіях.  Тетерський Валерій Теофілович працював у центрі підготовки космонавтів,  Корейба В’ячеслав Тадеушович – генерал – майор, заступник начальника УМВС міста Києва,  Обибок Леонід Арсентійович – ректор Сімферопольського медичного інституту,  Александрук Валерій Миколайович – науковий співробітник у сфері термоядерної фізики, працював у Китаї,  Дячок Ольга Василівна – професор Одеського гідрометеорологічного інституту, Ткачук Павло Миколайович – член Конституційного Суду України.