Джерело: результати дослідження PISA -2022

За результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, школи в українських селах на 4-5 років відстають від шкіл у містах.

Зокрема, результати PISA показали, що за чотири роки навчання в умовах пандемії COVID-19 та повномасштабної війни українські діти стали гірше читати і рахувати.

Однак директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко акцентувала на тому, що умови, в яких діти в Україні писали тест, були екстремальними, адже це відбувалося у жовтні 2022 року, під час відключень електроенергії та ракетних ударів.

“Діти в Україні проходили тест у жовтні 2022 року, під час найбільших ракетних обстрілів. Писали тести після кількох годин сидіння в укриттях. Звісно, це стрес, важко сфокусуватися і втримати інтерес. Це впливає на концентрацію при читанні, на проведення розрахунків. Хоча показники в Україні значно погіршилися, але вони є кращими, ніж у багатьох країнах світу, де немає війни”, – прокоментувала Тетяна Вакуленко.

Опріч цього, в Україні є величезний розрив між рівнями математичної грамотності учнів, які навчаються в селах та у містах. У великих містах середній бал дітей з математики – 506 балів. У невеликих містах (населення від 15 000 до близько 100 000 жителів) – це 448 бали. Найгірші результати мають учні, які мешкають у селах. Їхній середній бал з математики становить 414.

У знаннях з математики різниця між учнями з великих сіл і міст становить понад 4,5 роки навчання.

Різниця в успішності учнів у читанні та у природничо-наукових дисциплінах учнів із сіл та міст подібна.

Наприклад, учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років. Середній бал із читання в учнів з великих міст становить 490, а в сільській місцевості – 392 бали.

З природничо-наукових дисциплін діти із сільських шкіл відстають майже на чотири роки – середній бал з природничих дисциплін учнів з великих міст становить 508, а учнів із сільської місцевості – 421.

Математична грамотність

У математичній галузі в українських учнів – найнижчий рівень освітніх втрат серед усіх досліджуваних галузей: якщо порівняти з минулим циклом, ці результати погіршилися на 12 балів. 58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів – рівня 3 і вищих. У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів).

Читацька грамотність

У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% – рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 – саме в галузі читання. І цей феномен потребує додаткового вивчення, зважаючи на складні обставини, у яких наше учнівство змушене навчатися впродовж останніх років.

“Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше – із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок”, – прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Оскільки в дослідженні беруть участь понад 80 країн/економік світу, некоректно проводити пряме порівняння всіх країн: освітні системи можуть разюче відрізнятися. Тому для порівняння з Україною обрано референтні країни: Естонію, Польщу, Словацьку Республіку, Болгарію, Молдову й Грузію. Ці країни взято з огляду на подібність з Україною їхнього соціально-економічного стану або з огляду на культурну чи історичну спорідненість.

Загалом Україна показала вищі результати з усіх трьох галузей, ніж Болгарія, Молдова і Грузія. Водночас результати Естонії, Польщі та Словацької Республіки є вищими.

Зокрема, освітнє дослідження свідчить, що хлопці в Україні на 10 балів випереджають дівчат з математики. У читанні ж, навпаки, дівчата випереджають хлопців на 23 бали.

Це означає, що різниця у рівні читання між дівчатами та хлопцями становить понад рік навчання (20 балів у PISA приблизно оцінюють у рік навчання).

У 2018 році дівчата читали краще за хлопців на 34 бали, а рахували гірше на 6 балів. Але з того часу показники погіршилися у всіх.

Чому так знизився рівень читання?

Українські підлітки відстають у читанні майже на 2,5 року від своїх однолітків з найрозвинутіших економік світку, й відстають від українських дітей, які проходили це тестування у 2018 році.

У Міносвіти припускають, що на це вплинуло затяжне дистанційне навчання, стрес через війну, постійне переривання навчання через повітряні тривоги, вимкнення світла, а ще – довгі перерви в освіті, коли діти взагалі не вчилися, бо жили в окупації чи втікали від обстрілів.

Проте падіння показників є й у багатьох країнах, де війни не було. До того ж, тестування PISA в українських школах проводили на восьмий місяць після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Довідково. PISA – це програма міжнародного оцінювання учнів, яке майже 30 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку. Оцінювання відповідає на питання, що знають, і що вміють 15-річні підлітки.

Тестування майже 4 тисяч учнів із 164 закладів освіти свідчить, що Україна за чотири роки з часу минулого дослідження пережила масштабні освітні втрати. За стандартами PISA, вони еквівалентні одному року навчання з математики, двом рокам – із читання та пів року навчання з природничо-наукових дисциплін,

Через війну оцінювання проводили лише у 18 регіонах України. Остаточна вибірка учасників основного етапу PISA-2022 в Україні становила 3876 учнів зі 164 закладів освіти 18 регіонів України (крім Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, а також Автономної Республіки Крим і міста Севастополь). Вибірка є репрезентативною для визначених 18 регіонів.